атя -
ава
-
Минь комозьшканек аропнеме стадиононди площадка и сор мар потмоста пзмолдаськ ласькань пизоть. …Кирпицень пялькснень ланга кеворсть сурбряшка лефкскат… Инголе ардсь сяда оцюсь и топодьстось, нать, атясь, а мельганза — осалнясь, аванясь (П. Левчаев, Вирсь увнай, 116)
Вчёк сёронь видемась ушеткшнесь. Савсь стяфтомс лямбе пянакудснон лангста атятнень и ускфтомс паксяв тевонь тиема. Аватневок, стирьхневок, шабатневок, бабатневок прважафтольхть вирень перетненди (Г. Пинясов, Кочкаф произведеният, 2-це т., 22)